Наведено клініко-гормональну характеристику гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців, розглянуто метаболічні порушення у даної категорії хворих. Виявлено фактори ризику виникнення ГСПП, встановлено диференційні діагностичні ознаки даної патології та конституціонального (аліментарного) ожиріння у хлопців. Розроблено алгоритм обстеження хлопців, хворих на ГСПП, визначено клініко-лабораторні та клініко-анамнестичні критерії перебігу даної патології. Розглянуто сучасні технології лікування та методи профілактики ГСПП у хлопців.

Приведена клинико-гормональная характеристика гипоталамического синдрома пубертатного периода (ГСПП) у мальчиков, рассмотрены метаболические нарушения у данной категории больных. Выявлены факторы риска возникновения ГСПП, установлены дифференциальные диагностические признаки данной патологии и конституционального (алиментарного) ожирения у мальчиков. Разработан алгоритм обследования мальчиков, больных на ГСПП, определены клинико-лабораторные и клинико-анамнестические критерии течения данной патологии. Рассмотрены современные технологии лечения и методы профилактики ГСПП у мальчиков.

Дослідження вікової динаміки екскреції катехоламінів і мелатоніну у нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС чоловічої статі дозволило встановити активацію симпатико-адреналової системи в більш ранньому віці та зниження продукції мелатоніну, що зумовлює більш ранній початок статевого дозрівання у третини обстежених нащадків. У підлітковому віці визначено нормалізацію екскреції катехоламінів і збереження низького рівня гормону епіфіза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.94

Рубрики:

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клініко-лабораторне обстеження 97-ми хлопчиків 10 - 17 років, які лікувалися з приводу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Аналіз вмісту катехоламінів і серотоніну у хлопців, хворих на ГСПП, свідчить про порушення вікової динаміки вмісту цих біогенних амінів на етапах статевого дозрівання. Встановлено, що в групі дітей 10 - 12 років відзначається достовірне підвищення екскреції з сечею як ДОФА, так і дофаміну (ДА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А), що свідчить про активацію усіх ланок симпатико-адреналової системи. У хлопчиків 13 - 14 років зберігається високий рівень ДОФА, НА та А в добовій сечі, в разі зниження показників ДА нижче вікової норми. У підлітків 15 - 17 років рівень НА та А відповідає віковим нормативам за низьких показників ДОФА та ДА. Процес перетворення ДОФА у ДА залежить від клінічного варіанта ГСПП. Не виявлено статистично значущої регресійної залежності між вмістом НА і А в сечі та рівнем артеріального тиску в цілому в групі хворих на ГСПП незалежно від віку та характеру перебігу захворювання.

Ключ. слова: хлопчики, гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, прогноз перебігу
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.024.15

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.1-4

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості ліпідного спектра крові у 16 - 18-річних нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та у їх однолітків, які народилися від батьків, що не зазнали впливу радіації. Встановлено зміни в ліпідному спектрі хлопців - нащадків ліквідаторів наслідків аварії, а саме підвищення концентрації тригліцеридів та зниження холестерину ліпопротеїдів високої щільності. Найбільш виражені зсуви в ліпідах і ліпопротеїдах спостерігались у нащадків із нейроендокринним ожирінням, яке реєструється достовірно частіше, ніж у групі порівняння. Для дівчат - нащадків ліквідаторів наслідків аварії порушення в ліпідному спектрі крові не характерні. Одержані результати дозволяють розглядати синів ліквідаторів наслідків аварії як групу високого ризику щодо раннього розвитку атеросклерозу.

Изучены особенности продукции пролактина (ПРЛ) у подростков с диффузным нетоксическим зобом (ДНЗ). Полученные при исследованиях результаты свидетельствуют об изменениях в продукции ПРЛ, характер которых определялся полом и особенностями полового созревания обследуемого. Доказано, что независимо от течения пубертата, у девушек уровень ПРЛ достоверно превышал значения показателей, зарегистрированных у подростков мужского пола. Выявлена тесная взаимосвязь между состоянием тиреоидной системы и уровнем ПРЛ у больных с ДНЗ.

Наведено результати 12-річного моніторингу стану здоров'я дітей і підлітків, які народилися в сім'ях ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Визначено динаміку клінічних, імунологічних, нейрогормональних, метаболічних і цитогенетичних характеристик на етапах їх пре- та пубертатного розвитку. Увагу приділено особливостям статевого розвитку та метаболічному забезпеченню адаптаційних можливостей даної категорії дітей і підлітків. Обгрунтовано концептуальну модель медико-психологічного супроводу та диспансерного нагляду в терапевтичній мережі за нащадками ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, а також наведено рекомендації щодо їх адекватної профорієнтації.

На підставі оцінки рівня статевого розвитку 1569 хлопців 10 - 17 років - учнів загальноосвітніх шкіл м. Харків, і 1159 однолітків - мешканців сіл Харківської області визначено особливості перебігу статевого дозрівання в сучасному соціумі. Доведено, що вже в 10-річному віці у 20,5 % хлопців-харків'ян і 42,9 % мешканців села реєструється первинне збільшення яєчка, а в 7,4 % і 13,1 % відповідно - оволосіння лобка, що значно частіше, ніж 2 - 3 десятиріччя тому. Випередження статевого дозрівання сучасних хлопців зберігається в середньому до 13 - 14 років, після чого темпи дозрівання уповільнюються, і в 16 - 17 років рівень статевого розвитку хлопців за показниками індексу маскулінізації сьогодні є нижчим, ніж на початку 90-х років минулого сторіччя. Порушення статевого розвитку незалежно від місця мешкання встановлено в 5,5 - 5,7 % хлопців - учнів загальноосвітніх середніх шкіл, що в 1,5 рази частіше, ніж два десятиріччя тому. Установлено залежність між рівнем статевого розвитку хлопців, терміном його початку, темпами дозрівання та збільшенням маси тіла. Одержані результати свідчать про певне погіршення репродуктивного потенціалу хлопців і необхідність заходів щодо своєчасного виявлення підлітків із порушеннями статевого дозрівання.

Визначено характер фізичного і статевого розвитку 83 дівчаток і 87 хлопчиків віком 10 - 13 років, у яких вперше був діагностований дифузний нетоксичнии зоб (ДНЗ). Доведено, що у дівчат з ДНЗ в ранньому пубертатному віці частіше, ніж у хлопців, відбувається прискорення темпів статевого дозрівання та збільшується відсоток хворих із надлишковою масою тіла. Натомість у хлопчиків з ДНЗ частіше реєстрували уповільнення темпів статевого дозрівання, що супроводжується зменшенням росто-вагових показників.

З метою визначення особливостей соматостатевого розвитку хлопців, що мешкають у сільській місцевості, оглянуто 1188 хлопців віком 10 - 18 років. У результаті дослідження було встановлено залежність показників статевого дозрівання від індексу маси тіла підлітків. Для хлопців з недостатньою масою тіла та ожирінням характерний більш пізній початок статевого розвитку та відставання показників статевого розвитку у 13 - 15-річному віці, коли при фізіологічному перебігу пубертату спостерігаються найвищі темпи дозрівання. У підлітків з надлишковою масою тіла зміни з боку розвитку статевих органів та вторинних статевих ознак менш виражені. Одержані результати розкривають ще один шлях профілактики порушень статевого розвитку - нормалізація росто-вагових співвідношень.

Надано аналітичний огляд літератури за останніх 20 років щодо проблеми статевого дозрівання хлопців, підходів до його оцінки, визначення факторів, які впливають на перебіг пубертату, та діагностики порушень статевого розвитку. Наведено результати епідеміологічних досліджень вікових нормативів ступеня статевого розвитку хлопців 10 - 17-річного віку та технологію діагностики патології статевого дозрівання.

Зазначено, що у регіонах з легким йододефіцитом поряд з первинною йодною профілактикою слід приділяти увагу дітям зі схильністю до формування дифузного нетоксичного зоба (обтяжена спадковість, шкідливі звички в батьків, патологічний перебіг пологів, народження у стані асфіксії, емоційний стрес, висока захворюваність). Розрахунок прогнозу перебігу дифузного нетоксичного зоба має бути обов'язковим етапом в алгоритмі обстеження хворої дитини, що надасть змогу своєчасно прийняти правильне рішення щодо подальшого спостереження, обстеження та лікування й уникнути прогресування захворювання та формування ускладнень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.2-37

Рубрики:

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні уявлення щодо недостатності чоловічої статевої системи у пубертатний період, основною ознакою якої є інфантилізм, сформований на тлі гіпоандрогенії або недостатньої чутливості органів-мішеней до тестостерону. Наведено клініко-гормональні характеристики різних форм гіпер- та гіпогонадотропного гіпогонадизму, затримки статевого розвитку, визначено роль спадкових чинників і факторів навколишнього середовища, можливих механізмів формування зазначених патологічних станів. Узагальнення світового і власного досвіду надало змогу запропонувати алгоритм диференційної діагностики та відповідні технології лікування гіпоандрогенії різного походження в пубертатний період.

Мета роботи - оцінити ефективність монотерапії препаратами калію йодиду (КЙ) дифузного нетоксичного зоба (ДНЗ) з урахуванням прогнозу його перебігу в підлітковому віці. Обстежено 124 підлітки (73 хлопці та 51 дівчина) 10 - 17 років із ДНЗ, які протягом 6 міс одержували терапію препаратами КЙ ("Йодомарин") у вікових дозах. У динаміці спостереження проведено УЗД щитоподібної залози (ЩЗ), у сироватці крові визначено рівень тиреотропіну, вільних фракцій тиреоїдних гормонів та антитиреоїдних автоантитіл імуноферментним методом. Залежно від індивідуального прогнозу перебігу захворювання хворих розподілено на дві групи: 1-ша група - сприятливий прогноз, 2-га група - несприятливий прогноз. Визначено достовірні відмінності в розмірах ЩЗ та гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи на тлі монотерапії препаратами КЙ залежно від прогнозу перебігу ДНЗ у пубертатний період. Позитивну динаміку зареєстровано у 82,4 % підлітків 1-ї групи зі сприятливим прогнозом і лише у 26,9 % - 2-ї групи (несприятливий прогноз). Висновки: ефективність застосованої терапії залежить від прогнозу перебігу захворювання, а саме: при сприятливому прогнозі у 62,6 % обстежених реєстрували нормалізацію об'єму ЩЗ, у 19,8 % визначено зменшення ступеня зоба, у решти позитивної динаміки не відмічали. При несприятливому прогнозі нормалізацію об'єму ЩЗ або зменшення ступеня зоба спостерігали лише у 26,9 %. Монотерапія препаратами КЙ зумовлює позитивну динаміку гормонопродукувальної функції тиреоїдної системи в підлітків зі сприятливим перебігом ДНЗ і супроводжується подальшим зростанням частоти субклінічного гіпотиреозу в підлітків із несприятливим прогнозом. При визначенні терапевтичної тактики необхідно розраховувати прогноз перебігу ДНЗ у підлітковому віці, що сприятиме своєчасному призначенню адекватного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.1 е(4УКР) л

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26 + Р733.415.202.8

Рубрики:

Зоб у дітей

Вітамінна недостатність. Гіпервітамінози. Авітамінози і гіповітамінози

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити частоту негативних чинників середовища і спадковості в родоводах хворих на дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) з урахуванням ефективності застосованої терапії. Генеалогічний аналіз проведено в 95 сім'ях дітей і підлітків 8 - 17 років обох статей з ДНЗ. У 67 хворих лікування було неефективним (1-ша група), у 28 - ефективним (2-га група). Статистичну обробку проведено загальноприйнятими методами в пакеті статистичних програм Excel і SPSS Statistics 17.0. Спадкову обтяженість щодо захворювань щитоподібної залози реєстрували в 55,2 % сімей хворих 1-ї групи і в 57,1 % сімей хворих 2-ї групи. У сім'ях дітей з ДНЗ, лікування яких було неефективним, виявлено достовірні відмінності в частоті таких факторів середовища, як: народження дитини в асфіксії, штучне вигодовування дитини й недостатнє харчування в подальшому, професійна шкідливість і наявність шкідливих звичок (зловживання алкоголем і куріння) у батьків до настання вагітності в матерів пробандів. Встановлено сімейне накопичення мультифакторних хвороб (серцево-судинних, ендокринних та ін.). Висновки: на підставі проведеного дослідження в сім'ях дітей з ДНЗ виявлено негативні середовищні фактори в батьків до настання вагітності в матерів, зареєстровано сімейне накопичення окремих неінфекційних захворювань.